Кіпр – казковий острів Буян

Перше місце в рейтингу привабливості в українських бізнесменів, як і раніше, посідає Кіпр. На любов до цього острова не вплинули ані криза, ані саміт Великої двадцятки - острів входить до білих списків ОЕСР як країна, що дотримується стандартів щодо обміну податковою інформацією.

Кіпр - найбільший інвестор в українську економіку. За даними Держкомстату, на 1 січня 2009 року острівна держава вклала в Україну понад $7,6 млрд - 21,5% від загальної суми прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у країну. Для порівняння, надходження з Голландії становили $3,2 млрд, з Австрії - $2,4 млрд, а з Британських Віргінських островів - $1,3 млрд. Зрозуміло, що не кіпріоти інвестують в Україну, маємо справу з репатріацією капіталів українських бізнесменів. ПІІ з України на Кіпр, за даними Держкомстату, на початок року досягли $5,8 млрд - 94% від загальної суми інвестицій.

Заради вступу до ЄС острову довелося пожертвувати статусом класичної офшорної зони з нульовим рівнем податків, натомість вдалося відвоювати найнижчу ставку податку на прибуток у Європі - 10%. До того ж, держава утримала нульову ставку податку на будь-які пасивні доходи - дивіденди, роялті, відсотки за кредитами. Податок на прибуток не стягують з операцій із цінними паперами.

Усіма цими перевагами українські бізнесмени можуть користуватися завдяки лояльній угоді про уникнення подвійного оподаткування, підписаній Кіпром і Радянським Союзом. Цим документом дотепер користується Україна. Всі платежі, що йдуть із України на Кіпр (дивіденди, роялті, відсотки), не обкладаються податком на репатріацію, який в Україні становить 15%, і можуть безболісно виводитися в інші юрисдикції. Аналогічні договори підписані Кіпром ще з кількома десятками країн. Острів залишається найприйнятнішою транзитною зоною для переведення українського капіталу в традиційні безподаткові офшорні юрисдикції (Британські Віргінські острови, Беліз, Панама тощо).

Кілька популярних моделей використання Кіпру виглядають таким чином. Перша пов’язана з інвестуванням в українські компанії. Фірма, зареєстрована, приміром, на Британських Віргінських островах, надає кредит кіпрській компанії, яка у свою чергу видає позику підприємству в Україні. При виплаті відсотків кредиторові на Кіпрі з підприємства не утримується податок на репатріацію. Кіпрській фірмі доведеться заплатити податок на прибуток у розмірі 10%, але оскільки у схему включено класичну офшорку, то на Кіпрі досить залишити лише невелику оподатковувану маржу, а інші кошти можна повернути на Віргінські острови, де ставка податку на прибуток дорівнює нулю. При цьому відсотки належать до витрат української компанії і відповідно зменшують її оподатковуваний прибуток.

За таким самим принципом працюють ліцензійні угоди для виведення прибутку в низькоподаткові юрисдикції. Компанія із пропискою в Белізі або Панамі стає правовласником об’єкта інтелектуальної власності (наприклад, торговельної марки) і передає субліцензію кіпрській фірмі, яка у свою чергу надає її українському суб’єктові господарської діяльності. Виплачуючи роялті, підприємство, зареєстроване в Україні, фактично виводить частину прибутку за кордон та оптимізує рівень оподатковування на батьківщині, списуючи ліцензійний платіж на витрати.

У торговельних операціях кіпрські компанії часто виступають агентом офшорної фірми і діють за комісійну винагороду. Прибуток від продажу товарів надходить на рахунок кіпрської компанії, а далі, за винятком комісії (зазвичай 1-2% від суми угоди - відсоток, як правило, визначається з кіпрськими податковими органами), передається в офшор. Податок на прибуток стягується лише з маржі, що залишилася на Кіпрі.

Працювати напряму з класичними офшорами не так вигідно через відсутність угод про уникнення подвійного оподаткування, відтак слід виплачувати 15% податку на репатріацію капіталу. Крім того, всі платежі в офшорні зони, що потрапили до списку Кабміну, перевіряються Нацбанком і Держфінмоніторингом. При імпортній операції українські компанії, які оплачують контракт на користь нерезидентів з офшора, можуть відносити на валові витрати лише 85% від вартості товарів.

Розкриття інформації про комерційні умови угоди або осіб, що стоять за нею, за яке нарікає ОЕСР і Велика двадцятка, навряд чи призведе до радикальної зміни цих схем. Перестановки в офшорних моделях відбудуться лише за умови затвердження українським урядом нового списку офшорних зон або зміни податкового режиму всередині самих податкових гаваней. А в цьому не зацікавлені ані представлений в українській владі великий бізнес, ані уряди самих офшорних держав.

Так, переговори про укладання нової угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром тривають кілька років і нагадують імітацію. Документ, підготовлений українською стороною у 2007 році, передбачав ставку податку в розмірі 10% на відсотки і роялті, а також диференційовану ставку на дивіденди (від 5% до 15% залежно від того, яка частина статутного фонду належить одержувачеві дивідендів). Але поки держави зберігають статус-кво. Кіпр не хоче втратити частину українського капіталу. Великі українські бізнесмени, які побудували свій бізнес через острівну державу, теж чинять опір змінам. Україна могла б в односторонньому порядку вийти з угоди. Це питання було проголосоване парламентом ще 2008 року, але для його прийняття забракло трьох голосів... А в уряду не піднімається рука внести Кіпр до списку офшорних зон своєю постановою, що автоматично зробить острів менш привабливим для підприємців.

Загроза зміни чинної угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром змушує українських підприємців шукати інших варіантів - не для негайного переміщення, а як запасний план. І завбачливі бізнесмени замислюються про інші транзитні пункти, у першу чергу в респектабельніших європейських юрисдикціях. Деякі вже працюють через Нідерланди, Австрію, Швейцарію, Люксембург. Управляюча компанія братів Клюєвих Slav A.G. зареєстрована в Австрії, голландська Metinvest B.V. є співзасновником деяких метпідприємств СКМ, про що група повідомила під час реструктуризації.

Кіпру є заміна. Для створення холдингових структур можна розглядати, приміром, Нідерланди, які підписали з Україною угоду про уникнення подвійного оподаткування. При дотриманні деяких умов - інвестиції в статутний фонд створюваної компанії $300 тис., при цьому отримувач дивідендів має володіти не менш ніж 50% капіталу - компанії звільняються від сплати податків на дивіденди.

Великобританія - ще привабливіший варіант. Там можна створити партнерство з обмеженою відповідальністю (LLР). Якщо така компанія не веде діяльності на території Британії, то нерозподілений між партнерами прибуток не оподатковується в принципі. Номінальними партнерами компанії зазвичай виступають офшорні компанії. Вартість реєстрації LLP порівнянна з ціною створення структури на Кіпрі - у перший рік фірма обійдеться в EUR1,8-2 тис. Її основний мінус - кілька видів звітності, які протягом року потрібно надати до місцевих держорганів (звіт про партнерів і відомості про фінансову діяльність).

Як транзитні території використовують Швейцарію, де податок на дивіденди при репатріації з України становить 5%. "Потенціал низькоподаткових юрисдикцій мають Чорногорія з податком на прибуток у розмірі 9% і податок на приріст капіталу в 4,5%, а також Португалія, а саме Мадейра зі спеціальним податковим режимом", - розповідає фахівець. На Мадейрі діють пільгові ставки податку на прибуток (3% - на 2009 рік, 4% - з 2010 по 2012, 5% - з 2013) для підприємств, які створюють робочі місця. Так, досить взяти на роботу двох осіб і тоді з прибутку до EUR2 млн сплачується пільгова ставка.

Лаври Кіпру не дають спокою Молдові, яка з 2008 року перейшла на нульову ставку прибуткового податку для компаній. Крім того, прибутковим податком у країні не обкладають суми приросту капіталу, отриманого в результаті операцій з відчуження акцій між нерезидентами. Країна уклала 36 конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Тел: (096)135 0 292
(032) 227 87 62, м. Львів,
вул. Фурманська, 5, оф.14, (біля Оперного театру)
email: office@caesar.in.ua